Адвокат в м. Київ
Кудерська Ірина Олександрівна

  • ru
  • uk
  • en
  • +38(093) 802-19-69

    Що необхідно знати будучи свідком в кримінальній справі

    Щоб не потрапити в ситуацію коли «Всі ваші слова будуть використані проти Вас!» необхідно знати наступне:

    Свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань (стаття 65 КПК України).

    Якщо вам не відомі обставини, які стосуються справи, то краще сказати, що ви нічого не знаєте по заданим  питанням!

    Підписуючи у слідчого будь-які документи, уважно читайте та не підписуйте, якщо в протоколі допиту вказана інформація, навіть декілька слів, яку ви не говорили.

     

    Свідок має наступні права (ч.1 ст. 66 КПК України):

    1) знати, у зв’язку з чим і в якому кримінальному провадженні він допитується;

    2) користуватися під час давання показань та участі у проведенні інших процесуальних дій правовою допомогою адвоката;

    3) відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім’ї, що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним, близькими родичами чи членами його сім’ї кримінального правопорушення, а також показання щодо відомостей, які можуть бути таємницею (є тими що не мають розголошувати особи які не можуть бути свідками) та не підлягають розголошенню;

    4) давати показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, і користуватися допомогою перекладача;

    5) користуватися нотатками і документами при даванні показань у тих випадках, коли показання стосуються будь-яких розрахунків та інших відомостей, які йому важко тримати в пам’яті;

    6) на відшкодування витрат, пов’язаних з викликом для давання показань;

    7) ознайомлюватися з протоколом допиту та заявляти клопотання про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, а також власноручно робити такі доповнення і зауваження;

    Завжди можна написати, навіть напроти кожного речення, що не згодний

    8) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом;

    9) заявляти відвід перекладачу.

     

    Свідок зобов’язаний:

    1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;

    2) давати правдиві показання під час досудового розслідування та судового розгляду;

    3) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі свідку у зв’язку з виконанням його обов’язків.

    1. Особа, яку залучають до проведення процесуальних дій під час досудового розслідування як понятого або яка стала очевидцем таких дій, зобов’язана на вимогу слідчого, прокурора не розголошувати відомості щодо проведеної процесуальної дії.

     

    Відповідальність свідка (ст. 67 КПК України)

    1. За завідомо неправдиві показання слідчому, прокурору, слідчому судді чи суду або за відмову від давання показань слідчому, прокурору, слідчому судді чи суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом, свідок несе кримінальну відповідальність.
    2. За злісне ухилення від явки до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду свідок несе відповідальність, встановлену законом.

     

    До одного з найважливіших прав свідка можна віднести право користуватися під час давання показань та участі у проведенні інших процесуальних дій правовою допомогою адвоката. Допомога адвоката в цьому випадку може бути вирішальною для захисту прав та інтересів свідка.

     

    Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв’язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою (ст.135 КПК України).

    Слід звернути увагу на зміст  повістки про виклик, у якій відповідно до ст.136 КПК України, повинно бути зазначено:

    1) прізвище та посада слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснює виклик;

    2) найменування та адреса суду або іншої установи, до якої здійснюється виклик, номер телефону чи інших засобів зв’язку;

    3) ім’я (найменування) особи, яка викликається, та її адреса;

    4) найменування (номер) кримінального провадження, в рамках якого здійснюється виклик;

    5) процесуальний статус, в якому перебуває викликана особа;

    6) час, день, місяць, рік і місце прибуття викликаної особи;

    7) процесуальна дія (дії), для участі в якій викликається особа;

    8) наслідки неприбуття особи за викликом із зазначенням тексту відповідних положень закону, в тому числі можливість застосування приводу, та здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження;

    9) поважні причини, через які особа може не з’явитися на виклик, та нагадування про обов’язок заздалегідь повідомити про неможливість з’явлення;

    10) підпис слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснив виклик.

    Повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за 3 (три) дні до дня, коли свідок зобов’язаний прибути за викликом (ч.8 ст. 137 КПК), або в найкоротший час за який свідок буде мати змогу підготуватись.

    Підтвердження отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом (ст.136 КПК)

    1. Належним підтвердженням отримання свідком повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис свідка про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
    2. Якщо свідок попередньо повідомив слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про адресу своєї електронної пошти, надіслана на таку адресу повістка про виклик вважається отриманою у випадку підтвердження її отримання свідком відповідним листом електронної пошти.

     

    При цьому, потрібно зауважити, що за невиконання свідком покладених на нього обов’язків передбачена дуже серйозна відповідальність.

    Так, за злісне ухилення від явки до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду свідок несе відповідальність (ч. 2 ст. 67 КПК), зазвичай це «доставка», свідка можуть затримати та привезти.

    У статті 139 КК України передбачені наслідки неприбуття свідка без поважних причин на виклик – накладення грошового стягнення.

    Необхідно пам’ятати, що поважними причинами неприбуття свідка на виклик (ст.138 КПК) є:

    1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання;

    2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;

    3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);

    4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;

    5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров’я у зв’язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;

    6) смерть близьких родичів, членів сім’ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;

    7) несвоєчасне одержання повістки про виклик;

    8) інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють з’явлення особи на виклик.

     

    Важливо знати, що не підлягає кримінальній відповідальності свідок за відмову давати показання під час провадження досудового розслідування або в суді щодо:

    • себе;
    • членів своєї сім’ї;
    • своїх близьких родичів.

    Відповідно до п.1 ч. 1 ст.3 КПК, до близьких родичів та членів сім’ї відносяться – чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

    Конституція України

    Стаття 63. Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

    Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист.

     

    Не можуть бути свідками:

    1) захисник, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, законний представник потерпілого, цивільного позивача у кримінальному провадженні – про обставини, які стали їм відомі у зв’язку з виконанням функцій представника чи захисника;

    2) адвокати – про відомості, які становлять адвокатську таємницю;

    3) нотаріуси – про відомості, які становлять нотаріальну таємницю;

    4) медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя особи – про відомості, які становлять лікарську таємницю;

    5) священнослужителі – про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;

    6) журналісти – про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру, надану за умови нерозголошення авторства або джерела інформації;

    7) судді та присяжні – про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, за винятком випадків кримінального провадження щодо прийняття суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, ухвали;

    8) особи, які брали участь в укладенні та виконанні угоди про примирення в кримінальному провадженні, – про обставини, які стали їм відомі у зв’язку з участю в укладенні та виконанні угоди про примирення;

    9) особи, до яких застосовані заходи безпеки, – щодо дійсних даних про їх особи;

    10) особи, які мають відомості про дійсні дані про осіб, до яких застосовані заходи безпеки, – щодо цих даних.

    Вище зазначені особи з приводу зазначених довірених відомостей можуть бути звільнені від обов’язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості, у визначеному нею обсязі. Таке звільнення здійснюється у письмовій формі за підписом особи, що довірила зазначені відомості.

    Не можуть без їх згоди бути допитані як свідки особи, які мають право дипломатичної недоторканності, а також працівники дипломатичних представництв – без згоди представника дипломатичної установи.

    Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд перед допитом осіб, зобов’язані роз’яснити їм право відмовитися давати показання.

     

     

    Підсумовуючи вищевикладене, якщо ви отримали повістку про виклик вас у якості свідка на допит, раджу звернутися за кваліфікованою допомогою до адвоката, хоча б за консультацією, щоб розуміти свої права та перспективи.

    Відгуки

    Отправить ответ

    avatar
    1000